Чому з’являються сверблячі пухирці на долонях і стопах?
Дисгідротична екзема – різновид екземи (дерматиту), яка характеризується сверблячим висипом у вигляді бульбашок на пальцях, долонях і стопах. Вона зустрічається у дітей і дорослих і може бути гострою, рецидивуючою або хронічної. В англомовній літературі для цього стану використовується термін «помфолікс», що означає «бульбашка». Клінічний перебіг дисгідротичної екземи може варіювати від легкого, який розрішується сам, до важкого, хронічного і виснажливого, стійкого до лікування. Неможливо виділити однозначну причину дисгідротичної екземи. Вважається, що помфолікс – реакція шкіри, викликана різними зовнішніми і внутрішніми провокуючими факторами.
Найвірогідніші причини дисгідротичної екземи наступні:
- Генетичні фактори. Філаггрін – структурний білок рогового шару шкіри, який відіграє важливу роль в її бар’єрній функції. Мутації в гені філаггріна викликають порушення шкірного бар’єру. Це призводить до підвищеної проникності алергенів в шкіру.
- Атопія. За деякими даними близько половини пацієнтів з дисгідротичною екземою мають особисту або сімейну історію атопії (атопічний дерматит, астма, алергічний риніт). Рівень імуноглобуліну E (IgE) часто підвищується навіть у пацієнтів, які не повідомляють про історію атопії.
- Підвищена чутливість (алергія) до нікелю. Контактний дерматит на нікель був зареєстрований у 30% пацієнтів з дисгідротичною екземою. Вживання нікелю всередину з продуктами харчування також може бути причиною дисгідротичної екземи у деяких пацієнтів. Повідомлялося про підвищене виділення нікелю з сечею під час загострень помфолікса.
Припускається, що рясне потовиділення призводить до локальної концентрації солей металів, які можуть провокувати міхурну реакцію.
Дієта з низьким вмістом нікелю може зменшити частоту і тяжкість спалахів помфолікса.
- Підвищена чутливість до кобальту. При вживанні кобальту з продуктами харчування алергічний дерматит у вигляді дисгідротичної екземи виникає рідше, ніж при пероральному прийомі нікелю. Набагато поширенішою є одночасна поява алергії на нікель і кобальт, що спостерігається у 25% чутливих до нікелю пацієнтів, у яких розвивається помфолікс. У цих випадках екзема зазвичай важча.
Запропонована дієта з низьким вмістом кобальту, яка допомагає пацієнтам обмежити його вживання і зберегти рівень кобальту в крові нижче порога розвитку спалахів помфолікса. Крім того, ця дієта зменшує кількість уживаного нікелю.
- Контактний вплив алергенних хімічних речовин або металів. Спалахи дисгідротичної екземи іноді пов’язані з впливом алергенних хімічних речовин, що входять до складу металів або косметичних засобів (наприклад, хрому, ароматизаторів, барвників, консервантів та ін.)
У ролі контактного алергену часто виступають гель для душу, шампунь, фарба для волосся та ін.
- Грибкова інфекція. У деяких пацієнтів помфолікс розвивається на тлі грибкової інфекції і розрішується в результаті лікування протигрибковими засобами.
- ID-реакція. Це реакція на віддалені осередки грибкової або бактеріальної інфекції. Наприклад, при грибковому ураженні стоп (або бактеріальній міжпальцевій попрілості) можуть з’являтися сверблячі пухирці на кистях.
- Емоційний стрес. Це можливий фактор при дисгідротичній екземі. Велика кількість пацієнтів повідомляють про рецидиви помфолікса під час стресових періодів.
- Гіпергідроз – підвищена пітливість. На сьогодні доведено, що гіпергідроз долонь і стоп не є причиною помфолікса, але є обтяжливим фактором у 40% пацієнтів з дисгідротичною екземою. Зменшення пітливості долонь після введення препарату сприяє зменшенню / припинення свербежу і бульбашок.
- Кліматичні і сезонні фактори. Фактори навколишнього середовища (сезонне підвищення температури, підвищена вологість) посилюють висипання у вигляді пухирців.
Незважаючи на те, що фототерапія є відомими ефективними методом лікування помфолікса, у деяких пацієнтів вплив ультрафіолетових променів спектру А може спровокувати спалах захворювання. Використання фотозахисних засобів у такому випадку призводить до зменшення частоти і тяжкості загострень.
- Інші фактори. Результати різних досліджень описують інші можливі причини розвитку помфолікса, такі як прийом деяких ліків, харчових продуктів, куріння тютюну, захворювання внутрішніх органів.
З огляду на різноманітні причини дисгідротичної екземи, докладне з’ясування анамнезу і усунення провокуючих чинників відіграють важливу роль в лікуванні і профілактиці цього захворювання.
Для попередження рецидивів помфолікса навіть при відсутності висипань слід уникати подразників шкіри і регулярно використовувати зволожуючий крем для відновлення шкірного бар’єру.
Джерела:
