• 21

Чому з’являються сверблячі пухирці на долонях і стопах?

Дисгідротична екзема – різновид екземи (дерматиту), яка характеризується сверблячим висипом у вигляді бульбашок на пальцях, долонях і стопах. Вона зустрічається у дітей і дорослих і може бути гострою, рецидивуючою або хронічної. В англомовній літературі для цього стану використовується термін «помфолікс», що означає «бульбашка». Клінічний перебіг дисгідротичної екземи може варіювати від легкого, який розрішується сам, до важкого, хронічного і виснажливого, стійкого до лікування. Неможливо виділити однозначну причину дисгідротичної екземи. Вважається, що помфолікс – реакція шкіри, викликана різними зовнішніми і внутрішніми провокуючими факторами.

Найвірогідніші причини дисгідротичної екземи наступні:

  1. Генетичні фактори. Філаггрін – структурний білок рогового шару шкіри, який відіграє важливу роль в її бар’єрній функції. Мутації в гені філаггріна викликають порушення шкірного бар’єру. Це призводить до підвищеної проникності алергенів в шкіру.
  2. Атопія. За деякими даними близько половини пацієнтів з дисгідротичною екземою мають особисту або сімейну історію атопії (атопічний дерматит, астма, алергічний риніт). Рівень імуноглобуліну E (IgE) часто підвищується навіть у пацієнтів, які не повідомляють про історію атопії.
  3. Підвищена чутливість (алергія) до нікелю. Контактний дерматит на нікель був зареєстрований у 30% пацієнтів з дисгідротичною екземою. Вживання нікелю всередину з продуктами харчування також може бути причиною дисгідротичної екземи у деяких пацієнтів. Повідомлялося про підвищене виділення нікелю з сечею під час загострень помфолікса.

Припускається, що рясне потовиділення призводить до локальної концентрації солей металів, які можуть провокувати міхурну реакцію.

Дієта з низьким вмістом нікелю може зменшити частоту і тяжкість спалахів помфолікса.

  1. Підвищена чутливість до кобальту. При вживанні кобальту з продуктами харчування алергічний дерматит у вигляді дисгідротичної екземи виникає рідше, ніж при пероральному прийомі нікелю. Набагато поширенішою є одночасна поява алергії на нікель і кобальт, що спостерігається у 25% чутливих до нікелю пацієнтів, у яких розвивається помфолікс. У цих випадках екзема зазвичай важча.

Запропонована дієта з низьким вмістом кобальту, яка допомагає пацієнтам обмежити його вживання і зберегти рівень кобальту в крові нижче порога розвитку спалахів помфолікса. Крім того, ця дієта зменшує кількість уживаного нікелю.

  1. Контактний вплив алергенних хімічних речовин або металів. Спалахи дисгідротичної екземи іноді пов’язані з впливом алергенних хімічних речовин, що входять до складу металів або косметичних засобів (наприклад, хрому, ароматизаторів, барвників, консервантів та ін.)

У ролі контактного алергену часто виступають гель для душу, шампунь, фарба для волосся та ін.

  1. Грибкова інфекція. У деяких пацієнтів помфолікс розвивається на тлі грибкової інфекції і розрішується в результаті лікування протигрибковими засобами.
  2. ID-реакція. Це реакція на віддалені осередки грибкової або бактеріальної інфекції. Наприклад, при грибковому ураженні стоп (або бактеріальній міжпальцевій попрілості) можуть з’являтися сверблячі пухирці на кистях.
  3. Емоційний стрес. Це можливий фактор при дисгідротичній екземі. Велика кількість пацієнтів повідомляють про рецидиви помфолікса під час стресових періодів.
  4. Гіпергідроз – підвищена пітливість. На сьогодні доведено, що гіпергідроз долонь і стоп не є причиною помфолікса, але є обтяжливим фактором у 40% пацієнтів з дисгідротичною екземою. Зменшення пітливості долонь після введення ботулотоксину сприяє зменшенню / припинення свербежу і бульбашок.
  5. Кліматичні і сезонні фактори. Фактори навколишнього середовища (сезонне підвищення температури, підвищена вологість) посилюють висипання у вигляді пухирців.

Незважаючи на те, що фототерапія є відомими ефективними методом лікування помфолікса, у деяких пацієнтів вплив ультрафіолетових променів спектру А може спровокувати спалах захворювання. Використання фотозахисних засобів у такому випадку призводить до зменшення частоти і тяжкості загострень.

  1. Інші фактори. Результати різних досліджень описують інші можливі причини розвитку помфолікса, такі як прийом деяких ліків, харчових продуктів, куріння тютюну, захворювання внутрішніх органів.

З огляду на різноманітні причини дисгідротичної екземи, докладне з’ясування анамнезу і усунення провокуючих чинників відіграють важливу роль в лікуванні і профілактиці цього захворювання.

Для попередження рецидивів помфолікса навіть при відсутності висипань слід уникати подразників шкіри і регулярно використовувати зволожуючий крем для відновлення шкірного бар’єру.

Джерела:

http://emedicine.medscape.com